КЗО "СЗШ № 133" ДМР

 





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

ДНУ ім. Олеся Гончара

 

 

Профілактика усіх видів насильства

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. (ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”).

Види насильства:

Фізичне насильство:

• Побої, стусани, штовхання

• Перешкоджання вільному пересуванню

• Примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин

• Створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю

• Погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди

• Позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності

• Перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу

Психологічне насильство:

• Погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей)

• Словесні образи та приниження жестами й мімікою

• Погрози відібрати дітей

• Шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди

• Булінг (цькування, переслідування, залякування)

• Постійний та цілковитий контроль

• Зневага як до особистості

• Постійна критика та насмішки

• Безпідставні звинувачення та формування почуття провини

• Обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування

• Нехтування правом на честь та гідність

• Безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді

• Дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус

• Примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами

• Погроза позбавити житла або особистого майна

Сексуальне насильство:

• Примушування до небажаних статевих стосунків

• Торкання інтимних частин тіла без згоди

• Змушення до статевого акту з іншою людиною

• Примус до неприйнятних форм сексу, садистських практик

• Нав`язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч твоєму бажанню

• Примушування спостерігати за статевими актами між іншими людьми

• Примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів

Економічне насильство:

• Позбавлення їжі та води

• Обмеження доступу чи позбавлення житла

• Пошкодження особистого майна

• Перешкоджання у доступі до необхідних послуг

• Позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей

• Майновий шантаж

• Заборона працевлаштовуватись, навчатись

• Примушування до жебрацтва

Запам’ятайте – хатня робота не ділиться на «чоловічу» та «жіночу»!

Господарська робота, приготування їжі, прибирання, виховання дітей та догляд за похилими родичами – це спільний обов’язок!

Згідно Сімейного кодексу України, жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Вони мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї та повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім’ї. Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Тож такі обставини як карантин – лише затверджують рівні права та обов’язки сторін!

Закон України про запобігання та протидію домашньому насильству передбачає наступні спеціальні заходи за вчинення будь-яких проявів насильства:

 

Обмежувальний припис стосовно кривдника містить такі заходи тимчасового обмеження:

1.Заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2.Усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3.Обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4.Заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5.Заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6.Заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Важливо!

Виноситься судом на строк від одного до шести місяців з можливістю продовження.

Ухвалюється за заявою постраждалої особи або її представника, яка подається до суду за місцем проживання постраждалої особи.

Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи:

Здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою:

• недопущення повторного вчинення насильства,

• за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням насильства.

Ставлять на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту насильства тривалістю на 1рік.

Важливо!

Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника у випадку вчинення домашнього насильства визначений наказом Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року №124.

Терміновий заборонний припис містить наступні заходи:

• зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

• заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

• заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Зазначені вимоги поширюються також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовженим ще на строк не більше 6 місяців.

Важливо!

Працівники уповноваженого підрозділу органів НПУ можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Відмова постраждалої особи від спілкування з представниками НПУ для проведення оцінки ризиків може свідчити про високий рівень імовірності вчинення домашнього насильства по відношенню до неї та може буди підставою до видачі ТЗП.

Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.

Важливо!

Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення кривдником про місце свого тимчасового перебування передбачає настання адміністративної відповідальності. Важливо, що питання про доцільність винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Програма для кривдника – це комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника та формування в нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків.

Направляється судом (або з власної ініціативи кривдника) на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм.

У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів – притягнення до кримінальної відповідальності.

Важливо!

Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.

Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК) визнано злочином!

Кривдник несе адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність за скоєння злочину чи невиконання спеціальних заходів, передбачених Законом України про запобігання та протидію домашньому насильству !

Згідно Статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Згідно Статті 126-1 Кримінального Кодексу України Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах, що не спричинило тяжких наслідків та передбачає відповідальність у вигляді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 

 

План заходів

щодо проведення щорічної акції

«16 днів проти насильства»

з 25.11.2021р. по 10.12.2021р.

Назва заходу

Категорія учасників заходу

Дата проведення

Місце проведення заходу

Відповідальний

1

Соціально-педагогічне опитування «Моє життя в сім’ї та школі». Вивчення наявності ознак насильства в освітньому середовищі»

6, 7 класи

25.11.2021-02.12.2021

Класні кімнати

Шпірно Н.М.

2

Психологічна година з елеменами квесту «Толерантність»

3-4 класи

25.11.2021-26.11.2021

Класні кімнати

Чеченя Ю.В.

3

 Відеолекторій «Торгівля людьми- лихо ХХІ століття».

3-11 клас

25.11.2021-

03.12.2021

Класні кімнати

Миргородська Н.О.

4

Відеолекторій «Стоп булінг»

5-9 класи

06.12.2021-10.12.2021

Класні кімнати

Мирнородська Н.О.

Шпірно Н.М.

5

Урок « Ефективне спілкування. Що сприяє порозумінню між людьми».

5,7, 8 клас

25.11.2021-

10.12.2021

Класні кімнати

Фартушна О.А.

 

6

Оформлення стенду «Не мовчи!» Висвітлення проблеми булінгу серед учнівської молоді, насилля в родинах, дискримінації за різними ознаками

1-11 класи

25.11.2021-10.12.2021

Інформаційний стенд

Макеєва Л.В.

7

Акція «Синя стрічка. Ми проти насилля!»

5-11 класи

25.11.2021

 

Макеєва Л.В.

8

Відеолекторій «Ціннісне ставлення до себе і до людей»

5-11 класи

26.11.2021

1 поверх школи

Макеєва Л.В.

9

Виставка публіцистичної літератури на правову тематику в шкільній бібліотеці.

1-11 класи

25.11.2021-10.12.2021

Шкільна бібліотека

Романова О.В.

10

Інформ-дайджест «Толерантне спілкування- залог успіху» до Міжнародного  дня людей з інвалідністю

1-4 класи  

29.11.2021-03.12.2021

Шкільна бібліотека

Романова О.В.

11

Класні години «Я вмію поважати себе та інших». До Міжнародного дня людей з інвалідністю.

1-11 класи

03.12.2021

Класні кімнати

Класні керівники

12

Інформаційний стенд для батьків «Протидія насильству у сім’ї»

 

25.11.2021-10.12.2021

 

Чеченя Ю.В.

13

Гра-квест «Кібербулінг. Агресія в Інтернеті»

9-11 клас

06.12.2021-

10.12.2021

Класні кімнати

Чеченя Ю.В.

14

Індивідуальні консультації з дітьми, які потребують соціально-психологічної допомоги за результатами опитування. Обговорення «Підліток шукає вихід»

 

Протягом грудня 2021 року

Кабінет соціального педагога

Шпірно Н.М.

15

Тренінг «Як не стати жертвою насилля. Кримінальна та адміністративна  відповідальність »

5-11 класи

29.11.2021-10.12.2021

Кабінет історії

Коржова О.С.

Вєтрова В.В

16

Класні години.

1-5 класи тема «Дружать в морі кораблі-дружать в школі діти»;

 

1-5 класи

25.11.2021-10.12.2021

Класні кімнати

Класоводи, класні керівники

17

Класні години.

6-11 класи «Жорстокість в учнівському середовищі: спосіб виживання та самоствердження чи шлях в нікуди»

 

6-11 класи

25.11.2021-10.12.2021

 

 

 

 

Класні кімнати

Класні керівники

 

 

В.о.директора                          Наталія ВАСИЛЕНКО

 

 Години спілкування "Насиллю немає виправдання! Не мовчи!"

 

 

                                                                                                                      «ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                            В.о.директора КЗО «СЗШ №133»ДМР

          _____________________Н.А.Василенко

                                   «____»_____________________2021р.

 

ПЛАН

роботи щодо профілактики та захисту дітей від усіх форм насильства

                               на 2021/2022 навчальний рік

 

з/п

ЗАХІД

Термін

виконання

Відповідальний

Примітка

1

Вести банк даних дітей, які знаходяться на внутрішньошкільному обліку, дітей, родини яких знаходяться в складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали від жорстокого поводження

Протягом року

 

Класні керівники, соціальний педагог Шпірно Н.М., практичний психолог

Чеченя Ю.В.

 

 

2

Залучати дітей ВШО, СЖО до діяльності шкільного самоврядування.

Протягом року

Педагог-організатор Макєєва Л.В., заступник директора з ВР Миргородська Н.О.

 

3

Відвідування вдома дітей (за потребою) та проведення бесід з їх батькам, батьківські всеобучі на теми «Роль батьків у  вихованні дитини та мотивації до навчання», «Підліток, його інтереси, коло спілкування», «Відповідальність батьків за навчання і виховання неповнолітньої дитини», «Причини підліткової агресії», «Профілактика насилля в родині»

Протягом року

Заступник директора з ВР

Миргородська Н.О. , соціальний педагог Шпірно Н.М., класні керівники.

 

 

Проведення просвітницької та роз’яснювальної  роботи для педагогічних працівників «Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми, в тому числі в умовах дистанційного навчання в пеірод COVID», «Булінг. Ефективні заходи протидії»

Вересень, листопад, січень

Практичний психолог Чеченя Ю.В.,

соціальний педагог Шпірно Н.М.

 

4

Діагностична робота щодо виявлення схильності до агресивної поведінки, рівня тривожності учнів, з’ясування можливих причин девіантної поведінки,

Протягом року

Практичний психолог Чеченя Ю.В.,

соціальний педагог Шпірно Н.М.

 

5

Анкетування «Чи знаю я свої права?», «Дослідження взаємостосунків у класах школи. Виявлення ознак булінгу», «Моє життя в сім’ї та школі. Виявлення ознак насильства»

Протягом року

соціальний педагог Шпірно Н.М

 

5

Проводити інформаційно-профілактичні заходи, спрямовані на підготовку до самостійного життя, формування відповідального ставленя до батьківства «Моя сім’я- моє багатство», створення позитивної  моделі сім’ї , «Бути на землі людиною», профілактику жорстокого поводження в родинах «Життя -це мить, зумій його прожить», профорієнтаційні заходи «Моє майбутнє в моїх руках», «Обираю професію-обираю життя», відеолекторій «Протидія торгівлі людьми», тренінги «Стоп булінг», «Кібербулінг»

Протягом року

Працівники патрульної поліції АНД району, заступник директора з ВР 

Миргородська Н.О.,

 Шпірно Н.М.- соціальний педагог, практичний психолог Чеченя Ю.В.

 

6

Проводити соціально-психологічні спостереження за дітьми .

Протягом року

Класні керівники, соціальний педагог Шпірно Н.М.,

практичний психолог Чеченя Ю.В.

 

7

Проводити  профілактичну та просвітницьку роботу з дітьми, з питань протидії домашньому насильству та торгівлі людьми, відповідальності перед законом. Зустрічі з працівниками поліції.

Протягом року

Класні керівники, заступник директора з ВР 

Миргородська Н.О.,

соціальний педагог Шпірно Н.М.

практичний психолог Чеченя Ю.В.

 

8

Проводити  профілактичну та просвітницьку роботу з дітьми, з питань бродяжництва та самостійного залишення домівки

Протягом року

Класні керівники, заступник директора з ВР 

Миргородська Н.О.,

соціальний педагог Шпірно Н.М.,

практичний психолог Чеченя Ю.В.

 

9

Вести  контроль за відвідуванням занять цими учнями та якістю навчання.

Протягом року

Класні керівники, заступник директора з ВР 

Миргородська Н.О.,

соціальний педагог Шпірно Н.М.

 

10

Вести активну роботу щодо пропаганди  здорового способу  життя. Заходи, лекції, тренінги « Шкідливі звички чи життя у задоволення», «Протидія розповсюдженню  наркотиків», «Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас», «Як захиститися від COVID»

Протягом року

Класні керівники, заступник директора з ВР 

Миргородська Н.О.,

соціальний педагог Шпірно Н.М.

 

11

Підтримувати постійний контакт з батьками учнів

Протягом року

Класні керівники, заступник директора з ВР 

Миргородська Н.О.,

соціальний педагог Шпірно Н.М.,

практичний психолог Чеченя Ю.В.

 

                          Заступник директора з ВР                       Миргородська Н.О.

 

                           Соціальний педагог                                  Шпірно Н.М.

 

 

                            Практичний психолог                              Чеченя Ю.В.

 

ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ У ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

 

Агітбригада «Зупинимо булінг разом!»

 

 

Якщо ти байдужий до страждань інших,

 

ти не заслуговуєш називатися людиною. (Сааді) 

 

 

 

            Cеред сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування у міжособистісних стосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного. За своєю сутністю третирування - це специфічна форма агресивної поведінки, при якій сильніший (авторитетний) учень (або учні) систематично переслідує іншого (слабкого, аутсайдера). Ситуація третирування не обмежується лише ролями «агресора» та «жертви», вона залучає інших однокласників, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. Такі стосунки отримали назву шкільний булінг, розповсюдження якого впродовж останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою. Явище булінгу надзвичайно поширене у сучасній школі, педагоги багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно усувати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усувається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів.

           Запобігання та профілактика випадків шкільного насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до низки руйнівних наслідків, а саме:

· педагогічних наслідків: шкільна дезадаптація, академічна неуспішність;

 · психологічних наслідків: психологічні розлади, закріплення в свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки, порушення соціалізації, соціальна дезадаптація;

· медичних наслідків: травматизація або суїцид.

          

 

          Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) - це форма психічного насильства у вигляді утиску, дискримінації, цькування, травлі, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного та психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей, які не здатні захистити себе в даній ситуації. Булінг - явище глобальне і масове.

Булінг характеризують чотири головні компоненти:

- по-перше: це агресивна і негативна поведінка;

- по-друге: булінг здійснюється систематично;

- по-третє: булінг відбувається у взаємостосунках, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;

- по-четверте: булінгова поведінка є навмисною.

               Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба у підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність і віктимність; наявність у дитини-жертви психічних і фізичних вад; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба у самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб. Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, при недостатній увазі з боку дорослих тощо; як крайня міра, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб, і у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні. Булінг у шкільному середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свого мікросоціуму.

Рольова структура булінгу має три елементи:

 · булер, або булі: переслідувач, агрессор;

· жертва;

· спостерігачі.

Виходячи із практичних спостережень, можна визначити наступні форми шкільного булінгу:

{C}1.     Фізичний шкільний булінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін. Серед характерних ознак фізичного булінгу можна виокремити: сліди від ударів, гематоми, синці, подряпини, порізи, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі. Коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент.

{C}2.     Сексуальний булінг є підвидом фізичного та означає дії сексуального характеру. Його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це дорослим, замикається у собі, постійно плаче насамоті, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду.

{C}3.      Психологічний шкільний булінг - насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви. До цієї форми можна віднести:

 · вербальний булінг: образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини), задерикуватість, ігнорування або ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом), психологічне приниження, погрожування тощо. Для дітей, які зазнали проявів вербального булінгу характерні наступні ознаки: вони часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом, знервовані або відсторонено замкнуті, прикидаються хворими, щоб уникнути відвідування школи, мають яскраво виражені прояви страху, нервові тики, нічні скрикування, відлюдькуватість, замкнутість.

· вимагання (грошей, коштовних або інших речей, їжі, примус щонебудь вкрасти);

· кібербулінг - новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає: приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі та ін.). Серед характерних ознак кібербулінгу можна визначити наступні: дитина дуже багато часу перебуває в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, буває при цьому знервованою, полохливою, сумною та тривожною, в дитини проблеми зі сном, вона проситься залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять. Іноді це може бути її єдиним способом соціалізації.

       Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску. А втім, ця різниця дуже відносна.

              У своїй загальновідомій книзі «Булінг в школі: що ми знаємо і що ми можемо зробити?», норвезький психолог Дан Ольвеус визначає наступні типові риси учнів, схильних ставати булерами, або булі:

 · вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; · вони імпульсивні й легко шаленіють;

· вони часто зухвалі та агресивні у ставленні до дорослих (передусім батьків та вчителів);

· вони не виявляють співчуття до своїх жертв;

· якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Технології реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти булінгу:

   ·  При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу.

 · Адміністрація спільно із соціально-психологічною службою школи невідкладно реагує на представлені факти.

· Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.

· Бесіда з учнями класу щодо з'ясування проявів булінгу.

 

· Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.

 · Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася та визначення шляхів її подолання.

· Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

               Рекомендації класному керівникові у випадку, якщо цькування в класі вже почалося:

       Важливо оголосити дітям, як ви до цього ставитеся. Говоріть не про жертву, а про кривдників, фокусуйтеся на їх неприпустимих якостях. Наголосіть, що ви будете дуже засмучені, якщо дізнаєтеся, що у вашому класі є діти, яким приємно когось ображати і мучити. Твердо акцентуйте, що така поведінка неприпустима, і ви в своєму класі цього терпіти не маєте наміру. Зазвичай цього буває достатньо, щоб кривдники принишкли (вони часто боязливі). На тлі затишшя можна приймати заходи по підвищенню статусу дитини-жертви і знайти для нього комфортне місце у класному колективі.

          Перш за все поговоріть з дитиною, що постраждала та виступає в ролі жертви. Поясніть їй, що ви не зможете захищати її, якщо не будете твердо впевнені, що сама вона не провокує булерів. Скажіть, що вам дуже важливо бути справедливим вчителем і нікого не карати марно; візьміть з дитини слово, що вона не буде переходити до помсти, навіть якщо її дражнять. Подруге, підкажіть дитині, як краще поводитися, щоб булери швидше припинили третирування. Кривдники отримують задоволення не від самого процесу виголошення образливих слів, а від ефекту, якого досягають. Коли жертва плаче, сердиться, намагається заперечувати, тікає, вони відчувають свою владу над нею. Якщо ж колишня жертва відповідає сама весело і технічно, її перестають цькувати.

          Поведінка дорослих (вчителів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами третирування має відповідати певним вимогам, оскільки від їхнього ставлення до проблеми та уміння контактувати з дитиною залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, мають говорити:

· Я вірю тобі. Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему;

 · Мені дуже шкода, що це вібдбулося з тобою. Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.

· У цому немає твоєї провини. Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, що деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.

· Добре, що ти зумів сказати мені про це. Це впевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.

 · Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека. Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.

        Пропонуємо перелік заходів, які повинен вжити педагог, щоб уникнути ситуації появи аутсайдера в дитячому колективі:

- з самого першого дня роботи з класом слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;

 - також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння дітей, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не називаючи прізвищ або індивідуально;

- підтримувати дітей, що стали жертвами;

- якщо репутація дитини якимось чином зіпсована, необхідно дати їй можливість показати себе у вигідному світі, підтримати її досягнення;

- треба заохочувати дитину приймати участь у загальних заходах;

- непопулярних дітей дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цю дитину; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;

 - планомірно працювати з родинами, обов'язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);

- підтримувати в учнів адекватну самооцінку;

- контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;

- у разі виявлення булінгу - невідкладно поговорити з переслідувачами та з'ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;

- вчити учнів бути толерантними, емпатійними до однокласників, вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;

 

 - акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у школі.

 

Пам'ятка для батьків.

 Як припинити третирування дитини у школі та допомогти їй?

 

 

1. Перш за все необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки деспотизму, покарань та побиття за провину.

2. Окрім того необхідно обов'язково питати дитину, як справи у неї у школі, маючи на увазі не тільки оцінки, а й відносини з однокласниками. Обережно задавайте питання, оскільки цькування може бути не тільки відкритим, а й прихованим, пасивним, наприклад: небажання сидіти за однією партою, грати в одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з дитиною та її класним керівником.

3. Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між двома дітьми, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати дитині можливість самостійно розібратись та навчитись відстоювати власні інтереси.

4. Якщо ж третирування набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з дитиною, чи зможе вона сама захистити себе та відновити свій авторитет у класі. Наприклад, якщо дитину дражнять з-за надмірної ваги варто записати її у спортивну секцію.

 5. Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати більш впевненою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. З'ясуйте, які гуртки відвідують її однокласники, чим займаються у позаурочний час. Можливо вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого вона зможе встановити контакт з деякими однокласниками. Заохочуйте дитину до активної участі у загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають ім набути впевненості у собі.

6. У особливо важких випадках, якщо ваша дитина, з певних причин, стала ізгоєм у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. В цьому випадку вам конче необхідною буде допомога фахівців.

7. І пам'ятайте: ваша любов та підтримка допоможуть дитині впоратися зі складною ситуацією.

Як батьки можуть допомогти дітям?

1. Якщо дитина розповідає вам про бешкетника, зосередьте увагу на комфорті та підтримці, не показуючи, наскільки ви засмучені. Діти часто не хочуть розповідати дорослим про залякування, тому що відчувають себе ображеними та приниженими або турбуються про те, що батьки будуть дуже перейматись і хвилюватись.

 

2. Іноді діти думають, ніби це їх власна провина, що, якби вони виглядали або вели себе по-іншому, то цього б не сталось. Іноді вони бояться, що, якщо розбишака дізнається, що вони комусь усе розповіли, то буде ще гірше. Інші побоюються, що їхні батьки не повірять їм чи не робитимуть жодних дій у цьому напрямі. Або ж діти хвилюються, що батьки змусять їх дати відсіч бешкетнику, якого вони бояться. Хваліть дитину за те, що вона набралася сміливості порозмовляти про це. Переконайте її, що вона не самотня – багато людей отримують свою порцію знущань у певний момент. Підкресліть, що погано робить бешкетник, а не сама дитина. Переконайте сина чи доньку в тому, що ви придумаєте, як правильно вчинити в цій ситуації, разом врахуєте всі тонкощі.

3. Іноді старший брат, сестра або друг можуть допомогти впоратися із ситуацією. Вашій дитині може бути корисно почути, як її старшу сестру, яку вона обожнює, дражнили через її зубні брекети і як вона впоралася з цим. Старший брат або друг може також дати деяке уявлення про те, що відбувається у школі або там, де трапляються знущання, і допоможе придумати краще рішення.

4. Сприймайте серйозно побоювання дитини, що знущання будуть ще гіршими, якщо задирака дізнається, що ваша дитина розповіла про них. В першу чергу варто зв'язатися з класним керівником та шкільним психологом. Іноді корисно звернутися до батьків агресора. В інших випадках Якщо ви вже випробували ці методи і все ще хочете порозмовляти з батьками дитинибулера, краще зробити це в офіційних умовах, наприклад, у присутності адміністрації школи.

5. У нашій країні є закони і правила, що захищають від знущань насильства. Кривдники або їхні батьки несуть відповідальність за скоєні порушення. У деяких випадках, якщо у вас є серйозні побоювання із приводу безпеки вашої дитини, вам буде потрібно звернутись до органів поліції.

6. Удома ви можете знизити негативний вплив знущань. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їх упевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. І знайдіть такі заняття для дітей, які допоможуть їм почуватись упевненими й сильними. Можливо, це буде секція самооборони, карате або тренажерний зал.

7. Під впливом емоцій у дорослих може виникнути пропозиція дитині дати відсіч агресору. Зрештою, ви гніваєтеся, що ваша дитина страждає, і, можливо, у дитинстві ваші батьки радили вам «постояти за себе», що ви успішно зробили. І ви переймаєтеся, що ваша дитина все ще потерпає від рук розбишаки. Але важливо порадити дітям не відповідати на знущання бійкою або відповідними знущаннями. Це може швидко перерости в насильство, помсту, травмувати когось із них. Замість цього найкраще відсторонитися від ситуації, поспілкуватися з іншими дітьми й розповісти про все дорослим. І пам'ятайте: якими б прикрими не були знущання для вас і вашої родини, є багато фахівців і способів, які допоможуть вам вирішити цю проблему.

Дії батьків при вербальному булінгу: перш за все, вчіть своїх дітей поваги. На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек, транспорту, будь-яких закладів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова або дії булера. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись», «Ти робиш мені боляче, я можу зробити тобі так само», «Я не буду терпіти знущання».

Дії батьків при фізичному булінгу: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв’язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов’язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв’язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.

 Дії батьків при примусовій ізоляції дитини: тактика ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи або класу, участі у грі, заняттях спортом чи позаурочній діяльності. Використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їхній день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.