План заходів

Комунального закладу освіти

«Середня загальноосвітня школа №133»

Дніпровської ради

щодо профілактики булінгу

на 2023 /2024 навчальний рік 

В.о. Директор комунального закладу освіти

«Середня загальноосвітня школа №133»                                                             Наталія ВАСИЛЕНКО

Дніпровської міської ради

- здійснити комплексне обстеження стану надійності охорони об'єкта, посилити пропускний режим по допуску на об'єкт автотранспорту, персоналу і відвідувачів, проводити ретельну перевірку ввезеного на об'єкт майна і внесеної ручної поклажі. Для цих цілей використовувати технічні засоби (металодетектори, газоаналізатори, дзеркала для огляду автомобілів та ін.);

- вжити додаткових заходів щодо інженерно-технічної оснащеності об’єкта, додатково встановити модернізовані системи сигналізації і відеоспостереження в зонах підвищеного ризику;

- оснастити телефони об’єкта, зазначені в офіційних довідниках, автоматичними визначниками номера і звукозаписною апаратурою;

- у випадку загострення криміногенної обстановки в регіоні ввести чергування підрозділів безпеки, підсилити контроль за роботою охоронців, регулярно здійснювати перевірки несення служби в денний і нічний час;

- сформувати у кожній черговій зміні охорони групи негайного реагування. У ході щоденних інструктажів уточнювати розрахунок осіб, що заступає на чергування, звертати особливу увагу на доведення оперативної обстановки на об’єкті, а також на необхідність посилення пильності і підвищення відповідальності співробітників;

- силами співробітників підрозділів охорони і безпеки організувати проведення систематичних обходів і оглядів об'єкта і прилеглої до нього території з метою своєчасного виявлення підозрілих предметів і запобігання закладки вибухових пристроїв, а також установки сторонніх осіб, що виявляють підвищений інтерес до об'єкта;

- регулярно проводити перевірки підсобних приміщень і територій, не допускати перекриття шляхів евакуації людей і транспорту;

- ввести в практику систематичне проведення перевірок проходження сигналів оповіщення від чергової зміни охорони до посадових осіб об'єкта;

- організувати практичні тренування зі співробітниками охорони і персоналом по діях при виникненні надзвичайної ситуації терористичного характеру;

- провести інструктивні заняття з персоналом про порядок дій при прийомі телефонних повідомлень з погрозами терористичного характеру і правилах поводження з письмовими анонімними матеріалами;

- при укладанні договорів оренди приміщень об'єкта обов'язково включати умови, що дають право підрозділам безпеки здійснювати перевірку зданих в оренду приміщень;

- здійснювати заходи щодо більш ретельному підборові персоналу об'єкта, у тому числі допоміжного складу. Більш ретельно здійснювати перевірку і допуск на об'єкт фахівців сторонніх організацій.

-

точно визначите місце перебування підозрілого предмета;

- опитуванням заявника й очевидців установите час виявлення предмета;

- зафіксуйте установчі дані осіб, що знайшли предмет, і забезпечте їхню присутність до моменту прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів;

- дайте вказівку не наближатися, не торкати, не розкривати, не переміщати знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском і фунтом, не користуватися радіо- і електроапаратурою, переговорними пристроями;

- організуйте евакуацію персоналу, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета;

- дайте вказівку співробітникам охорони оточити місце розташування предмета знаходитися на безпечній відстані від нього;

- при необхідності організуйте відключення побутових і виробничих комунікацій газу, води й електрики;

- повідомите про подію правоохоронні органи, викличте на об'єкт машини швидкої допомоги і аварійних служб;

- не знижуючи рівень охорони об'єкта, забезпечте можливість безперешкодного проходу або проїзду до предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи;

- надайте можливість фахівцям оперативно-слідчої групи опитати заявника та інших осіб, що підходили до підозрілого предмета;

- підсильте контроль за роботою особового складу охорони по всьому об'єкту.

Телефон є засобом зв'язку, який найчастіше використовують як злочинці (для передачі повідомлень про закладені бомби, захоплення людей і пред'явлення політичних або інших вимог), так і «телефонні хулігани», які висловлюють мнимі погрози. Приймаючи анонімне телефонне повідомлення про можливе здійснення актів тероризму необхідно пам'ятати, що вони несуть важливу криміналістичну інформацію, тому в розмові з анонімом необхідно запам'ятати і зафіксувати якнайбільше даних.

- зафіксувати дату, час і тривалість анонімного повідомлення;

- місце установки телефону, на який надійшло повідомлення, його номер, приналежність конкретному підрозділу і співробітнику;

- при одержанні анонімного повідомлення спробувати «зав'язати розмову» з анонімом і з'ясувати конкретну інформацію про його особу, професію, місце перебування і, якщо можливо, схилити до добровільного відмовлення від задуманої акції;

- під час розмови вжити заходів щодо запису фонограми анонімного повідомлення, визначення номера телефону анонімного абонента шляхом використання технічних можливостей даного телефонного апарата. При відсутності таких можливостей через співробітників спробувати повідомити про анонімне повідомлення службу безпеки (службу охорони) підприємства або телефонну станцію;

- по закінченню розмови з анонімом негайно повідомити про те, що трапилося, керівникові служби безпеки (служби охорони) для прийняття ними негайних заходів до попередженню і локалізації можливих тяжких наслідків;

- по пам'яті скласти докладний опис висловлених погроз або повідомлення про передбачувані акти тероризму, а також висунутих ультиматумах та інших вимогах;

- усі дані про зміст погроз або вимог, викладених анонімним абонентом, характеристику його голосу, мови, манері викладу погроз і вимог повідомити керівникові служби безпеки (служби охорони) підприємства;

- для уникнення поширення чуток і паніки обговорювати отриману від аноніма інформацію з іншими співробітниками не рекомендується;

- при надходженні погрози на телефонний апарат з автоматичним визначником номера і звукозаписним пристроєм, відразу після завершення розмови з анонімом витягніть касету (мінідиск) з аудіозаписом і вживіть заходів щодо її збереження. Негайно встановіть на її місце нову касету для запису можливого наступного дзвінка зловмисника.

У випадку вибуху необхідно негайно організувати і забезпечити виконання наступних основних заходів:

- за списком екстреного оповіщення викликати на об'єкт пожежних, швидку допомогу, рятувальників, комунальні служби (газ, електрика, тепло);

- за списком екстреного оповіщення повідомити про подію керівництво (адміністрацію) підприємства та правоохоронні органи;

- організувати евакуацію персоналу з вогнища вибуху, зруйнованих або ушкоджених вибухом приміщень;

- до прибуття служби швидкої допомоги надати постраждалим первинну медичну допомогу;

- відключити подачу електроенергії, газу, води, тепла в ушкоджені вибухом приміщення;

- оточити місце вибуху і забезпечити його ізоляцію до прибуття компетентних органів;

- при виникненні пожежі вжити заходів щодо його гасіння власними силами і наявними протипожежними засобами.

При захопленні людей у заручники необхідно:

- негайно повідомити про надзвичайну подію правоохоронні органи і керівництво об'єкта;

- по можливості блокувати місце події, використовуючи технічні засоби охорони;

- підвищити пильність охоронців на всіх постах. Перевести систему відеоспостереження об'єкта в режим запису;

- не вступаючи в переговори з терористами, по можливості виконувати їхні вимоги, якщо це не зв'язано з заподіянням шкоди життя і здоров'ю людей;

- забезпечити евакуацію персоналу, які знаходяться поза місцем захоплення заручників;

- припинити доступ на об'єкт людей і проїзд автотранспорту;

- вжити заходів до безперешкодного проходу і проїзду на об'єкт співробітників правоохоронних органів;

- після прибуття спецпідрозділів правоохоронних органів надати їм необхідну інформацію: схеми об'єкта, поповерхові плани, схеми розташування систем, відеоспостереження, вентиляції, електропостачання та ін.;

- надалі діяти відповідно до розпоряджень керівника антитерористичної операції.

Якщо ви знаходитеся на своєму робочому місці, послідовно виконаєте наступні дії:

- без поспіху, істерик і паніки зберіть службові документи в сейф або в шухляди столу, що закриваються на ключ;

- візьміть з собою особисті речі, документи, гроші, цінності;

- закрийте вікна, вимкніть оргтехніку, електроприлади, освітлення;

- візьміть з собою і при необхідності використовуйте індивідуальні засоби захисту (протигаз, респіратор);

- закрийте двері на ключ, ключ залишіть у замку;

- залишіть приміщення, рухайтеся маршрутами, які позначені в схемах евакуації;

- повертайтеся в покинуте приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб.

Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області повідомляє, що з настанням холодного періоду на Дніпропетровщині щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них.
Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор й спричинена необережністю громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.
Велика помилка людей, причому всіх вікових категорій, - використання для обігріву приміщення печей для приготування їжі. Популярністю в цій справі користуються як електроплитки, так і газові плити. Наголошуємо: це суворо заборонено!
Перед початком опалювального сезону побутові газові котли, печі та інші опалювальні прилади мають бути старанно перевірені й відремонтовані.
Ще однією і найпоширенішою причиною пожеж та загибелі людей на них є куріння в ліжку. При цьому, більшість потерпілих від вогню – це особи в стані алкогольного сп΄яніння. У холодні пори року їх кількість помітно зростає – саме таким чином деякі громадяни намагаються зігрітися. Додайте сюди паління напідпитку і традиційну нездатність в такому стані контролювати ситуацію – і усі причини для трагедії в наявності.
Особливо опікуйтесь тим, аби під час обігріву житла не постраждали діти, або ж їхні пустощі не призвели до біди!
Отже, щоб лихо не прийшло до вашої оселі, зробіть своєчасно висновки, будьте уважними та обережними, а особливо, дотримуйтесь протипожежних правил. При виявленні вогню чи запаху диму негайно телефонуйте за телефоном 101.
Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області з метою запобігання виникнення пожеж та інших надзвичайних подій, звертається до громадян з проханням дотримуватися правил пожежної безпеки під час користування різними обігрівальними приладами.
Під час експлуатації електрообігрівальних приладів слід:
- перед увімкненням обігрівального пристрою переконатись, що він не має механічних ушкоджень;
- не вмикати одночасно багато електроприладів у подовжувач, адже електромережа може не витримати перевантаження;
- не розміщувати обігрівач поблизу легкозаймистих предметів;
- не накривати радіатор електроприладу та не використовувати обігрівач для сушки одягу;
- не залишати ввімкненими електрообігрівальні пристрої під час виходу з будинку.

    Під час експлуатації пічного опалення забороняється:
- залишати печі без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
- користуватися печами, які мають тріщини;
- розміщати горючі речовини і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
- зберігати не загашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев΄яній підлозі або горючій підставці;
- сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та метеріали;
- застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини.
Пам΄ятайте, що виконання цих рекомендацій стане гарантією безпеки для Вас та Ваших близьких. У разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної події негайно телефонуйте до Служби порятунку за номером «101».

• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди.

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою

- наближатися до предмету;

- пересувати його або брати в руки;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

- приносити предмет до дому, у табір, школу.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

 Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, не ховаються снаряди часів війни.

1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї»або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!

Особливої уваги вимагають бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.

Люди часто гублять свої речі і, на щастя, не кожна з них несе небезпеку, але є кілька ознак, що дозволяють запідозрити вибуховий пристрій. Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль здається безхазяйним;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет не повинен, як Вам здається, знаходитися «в цьому місці і в цей час», не залишайте цей факт без уваги.

Якщо ви знайшли забуту річ в громадському транспорті, опитайте людей, що знаходяться поряд. Постарайтеся встановити, чия вона або хто міг її залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмету в під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. При неможливості встановлення власника — негайно повідомте про знахідку у ваше відділення міліції.

Якщо ви знайшли підозрілий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію.

1. Негайно повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.

 2. Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей. 

3. Припиніть всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.

- не робіть самостійно ніяких дій із знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями — це може привести до їх вибуху, численних жертв і руйнувань!

- якщо ви помітили річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця, не можна торкатися до знахідки.

- не користуйтеся мобільним та радіо зв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для листів з пластиковою міною характерна незвичайна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і написи типу: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Гриби - обширна група організмів, що налічує близько 100 тис. видів. З більше 200 видів капелюшних грибів їстівними вважають 20 видів.
        Гриби поділяються на такі групи:
- їстівні - їх налічують до 500 видів, використовується 80-100 видів;    
- умовно їстівні - мають поганий гіркий смак;
- неїстівні - мають неприємний запах, поганій смак;
- отруйні - мають токсичні речовини. Таких грибів блізько 80 видів.
 
    Люди з давніх пір  використовують гриби як продукт живлення. Їх вживають солоними, смаженими, вареними, готують салати і соуси. Високоживильні плодові тіла і капелюшки грибів містять вітаміни, білки і інші корисні речовини. Першими на початку травня з'являються сморчки, строчки і шампіньйони.
      У середині червня - підберезники, а потім маслюки, сироїжки, підосиновики. Найпізніші - вже восени з'являються маслюки.
Отруєння - це порушення функцій організму, спрічинене потраплянням з навколішнього середовіща токсичніх речовін, що не можуть буті знешкоджені внутрішніми силами організму.
 Отруєння  бувають: побутові, виробничі , речовінамі, що є хімічною зброєю
     У побуті найчастіше зустрічаються харчові отруєння, причини
 яких полягає у споживанні зіпсованих продуктів.
     З усіх харчовіх отруєнь найнебезпечнішим є отруєння грибами.
    
Багато грибів мають своїх отруйних «двійників».
Смертельно отруйний гриб — бліда поганка — широко відомий як тонкий білий гриб з характерною «спідничкою» на ніжці біля шляпки. Але це не найпоширеніший її різновид. Дуже легко сплутати молоду бліду поганку і молоду печерицю. Є різнови¬ди, що вміло маскуються під сироїжку. Вживання отруйних грибів в кращому разі може викликати сильне отруєння, а в гіршому - смерть.
Отруйні речовини, які містяться всередині гриба, не руйну¬ються під час термічної обробки, засолення чи висушування. Достатньо невеликого шматочка, щоб смертельно отруїтися. Клінічна картина отруєння блідою поганкою нагадує картину захворювання на холеру.
Найнебезпечнішим грибом вважається блідна поганка і її разновиди, при отруєнні її токсинами реєструється до 99% летальності потерпілих. Небезпечним  є те, що отруєння блідою поганкою має свій прихований період. Тільки через 6—8 год починаються блювання, сильний біль у животі, пронос, виділяється холодний піт. Далі спостерігаються уповільнення пульсу, судоми, послаблення серцевої діяль¬ності. Через деякий час стан потерпілого поліпшується, але не надовго. Напади повторюються впродовж кількох днів і через 5—10 діб настає смерть.
Якщо є підозра на отруєння, слід негайно промити шлунок блідо-рожевим розчином перманганату калію, що сприяє швидкому окисненню отрут. Категорично забороняється вжи¬вати молоко, оскільки воно прискорює всмоктування токсич¬них речовин крізь стінки кишечника в  кров. Для адсорбції ток¬синів застосовують активоване вугілля. Хворого терміново кладуть у лікарню.

 Симптоми  отруєння грибами
 Розрізняють чотирі групи отруєння людей грибами, у тому числі:
Перша група - отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота іноді розлад шлунку.
 Друга група - отруєння блідною поганкою і блізькимі до неї видами грибів, виявляється через 8 - 24 години, раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зніження температури, висока імовірність смертельних наслідків.
 Третя група - отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин - 6 годин, з’являється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть.
 Четверта група - отруєння опенькамі несправжніми, жовчним і чортовим грибом та не специфічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, зберіганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яку виявляється через 30 хвілін - 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту.
Загальна ознака отруйності всіх грибів - яскраво виражений червоний колір. Криваво-червоні розлучення на ніжках, кольори крові, що запеклася, трубчастий шар під капелюшком, вмить виступаючий на зрізах рожевий сік, рожевіюча або синіюча м'якоть на зламах - у трубчастих грибів.
     У пластинчастих - потовщена клубнеобразноє підстава ніжки, непропорційно довга тонка ніжка, бавовняний комірець на рівні країв ломкого капелюшка, білі пластинки.
Правила збирання грибів
 1. Збирайте в лісі ліше ті грібі, про які ві знаєте напевне, що сморід їстівні.
 2. Грібі, яких ві не знаєте чи які віклікають у вас сумнів, не кладіть у їжу і не пробуйте сирімі на смак.
 3. Ніколи не беріть і не їжте грибів, що мають біля основі ніжки подібне на бульбу потовщення, піхву (як у червоного мухомора), не куштуйте їх.
 4. Колі збираєте пластинчаті грибиі, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх цілою ніжкою, щоб не допустити помилки, про яку згадано у попередньому пункті.
 5  Ніколи не збірайте і не їжте грибів перезлілих, зморщених, червівих, зіпсованих.
 6. Не їжте сирих грибів.
 7. Якщо ж зустрінете в лісі блідну поганку, краще знищіть її. Червоний мухомор залишайте для лосів.

Профілактика отруєння грибами
 1. Збирайте тільки ті грібі, які добрі знаєте.
 2. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби.
 3. Добре знайте відміни їстівних і отруйніх грибів.
 4. Не збірайте ніяких грибів блізько від залізничних і автомобільних шляхів, атомніх і тепловіх електростанцій, великих промісловіх зон.
 5. Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами та інших виробів з подрібнених грибів.
 6. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, щоб уникнуті  захворювання ботулізмом.
 7. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером.
 8. Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність.
 9. Сушіть тільки певні віди грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не корістуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.    

Ні в якому разі не довіряйте таким помілковім тлумаченням:
•    отруйні грибиі мають неприємний запах, а їстівні - приємний. Отруйні гриби мають як приємний, так і неприємний  запах. Блідна поганка пахне майже так, як і печеріця;
•    усі гриби в молодому віці їстівні;
•    личинки комах, черв'яки і равліки не чіпають отруйніх грибів. Личинки і слімаки поїдають як отруйні, так і їстівні гриби;
•    опущені у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні грібі.;
•    цибуля або часник стають бурімі, якщо варіті їх разом з грибами, серед яких є отруйні.
•    отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годін;
•    сушка, засолювання, марінування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах;

1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

1.4 Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:
- посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше -- не зі сторони руху транспорту;
-- під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;
-- треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

Найбільш розповсюджені види ДТП -- це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.
Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:
-- за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;
-- негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників -- претензій одне до одного);
— намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;
— свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

1.9 Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.
Правила користування велосипедом:
— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;
— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;
— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;
Велосипедистові забороняється:
— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;
— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
— під час руху триматися за інший транспортний засіб;
— буксирувати велосипед;
— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;
— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:
-- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;
-- не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
-- ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;
-- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;
-- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

1.1. Не виконання правил поведінки на воді  може призвести до нещасних випадків і травматизму, тому під час купання  забороняється:
•        запливати за огороджувальні буї;
•        підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;
•        залізати на технічні  та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;
•        використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;
•        стрибати у воду зі споруд, не пристосованих   для цього у місцях, де невідомі глибини та стан дна;
•        організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням та захватом тих, хто купається ;
•        стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;
•        користуватися для плавання дошками, камерами від волейбольних м’ячів, рятувальними кругами, надувними матрацами;
•        купатися біля причалів;
•        купатися у вечірній час після заходу сонця;
•        стрибати у воду в незнайомих місцях;
•        купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів;
•        засмічувати воду та узбережжя, кидати пляшки та інші предмети.
Забороняється купання:
•        у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах,  ставках,  морських акваторіях й інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку.
   Для попередження нещасних випадків при пірнанні треба виконувати наступні рекомендації:
•        познайомитись з місцем занурення – вивчити рельєф дна;
•        пірнати на глибину 8 – 11 м. і знаходитися  під водою не більше 40 сек.;
•        коли виникає бажання зробити вдих , потрібно випливати на поверхню;
•        пірнати тільки  тоді, коли є  страховий фал.
 1.2.Під час купання не слід робити лишніх рухів, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не приймати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор.
 1.3.Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягнутися.
 1.4.Не можна купатися, якщо ви почуваєте себе хворим.
1.5.Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.
1.6.Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдавати чималих травм. Обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є вікно, а його відламки можуть травмувати людей, які знаходяться внизу.
1.7.Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.
1.8.Дозволяється кататися на ковзанах тільки на міцному льоду, який не має розщілин.
 1.9.Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

  2.1. Щоб уникнути нещасних випадків на воді та попередити травматизм під час купання треба заздалегідь навчити дітей плавати.
2.2. Допомогу людині, яка тоне, може надати  будь – яка особа, яка вміє добре плавати. Якщо людина тоне подивіться, чи не маєте ви під рукою рятувальних засобів - рятувального кола, палки, дошки, м’яча, мотузки, які можна кинути. Рятувальник повинен швидко роздягнутися, визначити, де краще увійти у воду і пливти до особи, яка тоне.
  2.3. Якщо течія річки відносить постраждалого, треба спочатку пробігти берегом річки, а потім увійти у воду нижче за течією.
  2.4. До постраждалого треба пливти обережно, позаду. Якщо це не можна здійснити, то треба за 2-3м наблизитися до нього, пірнути, схопити за коліна і повернути до себе спиною.
2.5. Якщо постраждалий захопив рятувальника і той заважає рухам, необхідно зробити глибокий вдих і затримати його одним із засобів:
- для звільнення від захвату за руки, треба звільнитися одним махом своїх рук у бік великих пальців рук постраждалого;
- для того, щоб звільнитися від захвату двома руками, треба упертися ногами у груди  або плече постраждалого й сильно відштовхнутися;
- для звільнення від захвату за шию або торс рятувальник однією рукою впирається у підборіддя потопаючого, рукою відштовхує його голову назад, а другою рукою підтримує його за поперек.
2.6.Якщо потопаючий занурився під воду, необхідно впірнути, наблизитися до нього, схопити за волосся, витягнути на поверхню й транспортувати до берега.
2.7.Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.

3.1.Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого – небудь за лікарем.
3.2.Чекати прибуття лікаря, прийняти міри для надання першої допомоги.
3.3.Якщо постраждалий не втратив свідомість, треба енергійно розтерти йому тіло, надіти суху білизну, напоїти гарячим чаєм чи кавою.
3.4.Якщо постраждалий втратив свідомість але є дихання та пульс, треба піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, розтерти тіло.
3.5.Взимку або в холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.
3.6.Якщо постраждалий знепритомнів, треба зробити штучне дихання або зовнішній масаж серця. Штучне дихання та зовнішній масаж серця треба робити послідовно, доки постраждалий почне дихати сам і негайно відправити у лікарню.

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.
Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .
 Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.
Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.
Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!
Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.
Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді
У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

-     не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
-    клич на допомогу;
-    намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
-     намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну  площу;
-    вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.
Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:
-    покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
-    знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
-    оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього

-    крикни, що ти йдеш на допомогу;
-    наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
-    підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
-    обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
-    не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
-    витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.
Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!