“Скоро в школу”

       Наближається той день, коли ваш малюк вперше увійде в шкільний клас. І зараз ви хвилюєтеся: А чи готовий моя дитина до школи? Як буде вчитися? Як йому допомогти, якщо він зустріне перші шкільні труднощі? Психолого-педагогічний феномен «готовність дитини до школи» складається з різних видів готовності: фізичної, особистісної, мотиваційно вольовий, інтелектуальної, спеціальної.

     З 6-7 років з дитиною відбуваються значні зміни – він стрімко зростає, у нього починають випадати зуби, змінюється його поведінка. Діти вже готові розширити своє коло спілкування, у них складається певний рівень домагань і навіть амбіцій. Головне – у них формується внутрішня готовність бути учнем: вони відчувають потребу в підпорядкуванні правилам і хочуть займатися суспільно значущою справою, користь якого визнається всіма дорослими.

        Сучасна спеціальна література дає нам безліч порад – як розвивати мовлення дитини, підготувати до навчання грамоті, рахунку, письма, як перевірити чи немає у нього порушень, що заважають навчанню і тд. Доречним буде поговорити не стільки про інтелектуальної, скільки про психологічної готовності до школи, від якої залежить не тільки шкільні успіхи, але і самопочуття дитини. Всі ми хочемо, щоб наші діти росли здоровими і добре вчилися. Але чи завжди ми розуміємо, як багато в чому це залежить саме від душевного настрою дитини.

         Рік за роком ми все більше переконуємося в тому, що багато дітей цілком могли б вчитися добре, а деякі-і дуже добре, якби … хотіли. Одні діти прямо говорять про своє небажання вчитися, інші відчувають незрозумілі для дорослих, а тим більше для них самих труднощі. Чи не судити і карати небажання, а зрозуміти його причини і допомогти дитині хотіти вчитися – ось найбільш ефективний шлях, хоча і вимагає від дорослого чимало душевного участі і праці.

      Іноді джерелом негативних емоцій стають старші діти, які відчувають труднощі в навчанні. Ось шестирічний хлопчик говорить:

        «Скоро я піду в школу, і мене будуть лаяти як Вовку.» Від цих слів до прямого небажання вчитися – рівно півкроку. Чи не так уже рідко і дорослі з найбільш благих намірів залякують дитину: «Ну, що ти крутишся? Ось підеш до школи – там вчителька навчить тебе сидіти смирно!

          Не слід, однак, впадати і в іншу крайність, зображуючи школу місцем суцільних радощів та успіхів. Адже ми ще не знаємо, як піде у дитини навчання, як складуться відносини з однолітками і вчителями. Можливо, вони будуть не безхмарними. І тоді дитина, який чекав від школи занадто багато приємного і зайнятість в яких дає легко, ризикує «зламатися» при перших сутичках з труднощами, шкільної реальністю.

        Отже, перше і основне: не спотворте віру дитини в себе як в майбутнього школяра ні страхом, ні полегшеними очікуваннями. Нехай він увійде в школу як в нове, цікаве справа-з вірою в свої можливості і готовністю випробувати себе. Шкільна готовність передбачає і готовність до більшої, ніж раніше, самостійності дитини, до співпраці дитини з чужим дорослим і однолітками без безпосередньої підтримки та захисту батьків.

За кожну відповідь
«майже завжди» нарахуєте 4 бали,
«іноді» — 2 бали,
«ніколи» — 0 балів.

1. Чи володіє дитина поняттями «правий/лівий», «великий/малий», «у/із»?
2. Чи здатна дитина класифікувати, наприклад: речі, що можуть котитися, і речі, що котитися не можуть?
3. Чи може дитина вгадати кінцівку нескладної історії?
4. Чи може дитина назвати більше половини алфавіту?
5. Чи виявляє дитина до чого-небудь підвищений інтерес, чи є у неї хобі?
6. Чи легко дитині відповідати на запитання дорослих? Чи виявляє увагу, коли хтось із нею розмовляє?
7. Чи може дитина пояснити призначення різних речей: щітки, пилососа, холодильника та ін.?
8. Чи чітко дитина вимовляє слова?
9. Чи знає свою адресу і номер телефону?
10. Чи відчуває дитина себе особистістю, яка багато що може?
11. Чи здатна дитина працювати самостійно, змагатися у виконанні завдання з іншими дітьми?
12. Чи включається дитина в гру інших дітей, чи ділиться із ними?
13. Чи може дитина слухати інших, не перебиваючи?
14. Чи здатна дитина посидіти спокійно протягом 25— 30 хвилин?
15. Чи здатна дитина зосередитися хоча би на 10 хвилин, щоб виконати одержане завдання?
16. Чи може дитина розрізняти літери і короткі слова, наприклад «з/с», «л/м», «біб/дід», «кіт/рік»? Чи спроможна Вона розрізняти слова, що розпочинаються з різних звуків, наприклад, «ліс/ріс»?
17. Чи здатна дитина розкласти по порядку (у заданій послідовності) серію картинок? 18. Чи може дитина самостійно скласти пазл із 15 елементів?
19. Чи може дитина сформулювати головну думку запропонованого малюнка, скласти стислу послідовну розповідь по кількох малюнках?
20. Чи уважно дитина слухає, коли їй читають уголос? Чи розуміє зміст того, про що їй читають?
21. Чи ставить дитина запитання про слова й інші друкарські знаки?
22. Чи вміє дитина користуватися фарбами, пластиліном, олівцями, ножицями?

Результати тесту:

0—28 балів: Рівень готовності дитини до школи особливо низький.
30—42 бали: Рівень готовності дитини до школи низький.
44—56 балів: Рівень готовності дитини до школи нижче за середній.
58—66 балів: Рівень готовності дитини до школи середній.
68— 76 балів: Рівень готовності дитини до школи вище за середній.
78—86 балів: Рівень готовності дитини до школи високий.
88 балів: Рівень готовності дитини до школи особливо високий.

Шестирічна дитина повинна знати:

— свою домашню адресу і телефон;
— телефон, місце роботи батьків;
— шлях від дому до школи.

Шестирічна дитина повинна уміти:

— самостійно переходити вулицю, дотримуючись правил вуличного руху;
— замкнути і відімкнути двері своєї квартири, подзвонити по телефону;
— самостійно зібрати портфель, орієнтуючись на розклад уроків;
— самостійно одягатися за порою року та погодою;
— стежити за своїм одягом, взуттям;
— виконувати основні гігієнічні процедури (умитися, почистити зуби, зачесатися, мити руки перед їжею);
— прибрати зі столу після прийому їжі;
— користування туалетом.

Також дитина повинна уміти, не відволікаючись, працювати в класі, займатися, уважно слухати вчителя та батьків, самостійно виконувати їх вказівки, голосно, чітко, не соромлячись, відповідати на запитання вчителя, уміти спланувати свій час, без нагадування і допомоги виконувати домашнє завдання.