Амур-Нижньодніпровський район. Середня загальноосвітня школа № 133

 

Інформація для батьків

Інформація щодо харчування дітей


Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради у зв’язку із прийнятим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911 – VІІІ, який набув чинності з 01.01.2016 інформує про умови оплати у І кварталі 2016 року за харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.
До прийняття міською та районними у місті радами рішень про міський бюджет, бюджети районів на 2016 рік залишити оплату за харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів на умовах 2015 року, а саме:
у загальноосвітніх навчальних закладах:
-    одноразове харчування учнів 1 – 4 класів;
-    учні пільгових категорій: діти з малозабезпечених сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
-     вихованці груп продовженого дня (у відсотках чисельності груп за списком: 10 – у повному обсязі; 15 – на половину вартості);
-    діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів;
-    діти – інваліди;
-     діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
-    учні з багатодітних сімей;
-    учні, яким згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
-    учні 5 – 11 класів, батьки яких є учасниками антитерористичних операцій.
 

Шановні батьки!

 

 

Щоденно під  час  збройних  конфліктів  гинуть  та  отримують поранення тисячі цивільних осіб.  Більшу половину цих жертв, як не прикро,  становлять діти.  За даними Дитячого Фонду ООН за останнє десятиліття,  в ході  збройних  конфліктів,  загинуло  2  мільйони дітей,  6 мільйонів залишилися без домівок,  12 мільйонів отримали поранення  чи  залишились  інвалідами,  і  щонайменше  300   тисяч дітей-солдат  беруть  участь  у  понад  30-ти  конфліктах у різних куточках світу.  Такі вражаючі цифри свідчать про те,  що проблема захисту дітей і донині залишається неврегульованою повною мірою.(Конвенція про права дитини та участь неповнолітніх у збройних конфліктах)

Враховуючи трагічні події, які мають місце у східних регіонах України, особливо щодо втягнення дітей у збройні конфлікти та з метою захисту дітей під час бойових дій, попередження формування та використовування дітей воєнізованими або збройними формуваннями, звертаємо вашу увагу на ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охорону дитинства»

Стаття 30. Заборона участі дітей у воєнних діях і збройних конфліктах

Участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, створення дитячих воєнізованих організацій та формувань, пропаганда серед дітей війни і насильства забороняються.
Держава вживає всіх можливих заходів для забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та догляду за ними. Їм надається матеріальна, медична та інша допомога, в разі потреби їх влаштовують у заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, заклади охорони здоров’я тощо.

Стаття 31.
Захист дітей-біженців

Держава через уповноважені органи вживає необхідних заходів щодо забезпечення захисту дітей-біженців на території України.
Органи міграційної служби сприяють розшуку батьків або інших законних представників дітей-біженців, розлучених із сім’ями, влаштуванню таких дітей у відповідні дитячі заклади або сім’ї.
Органи опіки та піклування вживають заходів щодо тимчасового влаштування у відповідні дитячі заклади або сім’ї дітей-біженців, розлучених з сім’ями, встановлення опіки чи піклування над такими дітьми, сприяють дітям-біженцям, розлученим з сім’ями, у реалізації їхніх прав.
(Стаття 31 в редакції Закону N 177-IV від 26.09.2002)



Рекомендації батькам щодо захисту дітей під час бойових дій :


• не потрібно без особливих причин водити дитину в місця масового  скупчення людей. Це може підвищити її тривогу. При відвідуванні таких місць необхідна обов’язкова присутність поруч СПОКІЙНОГО дорослого. Поясніть дитині, куди і навіщо ви йдете;
•  не варто дозволяти дитині на самоті дивитися телевізійні новини. Взагалі, чим менше теленовин із місць страшних подій побачить дитина, тим краще. У будь-якому разі, навіть якщо ваша дитина – підліток, вона потребує пояснення вашого ставлення до подій;
•створіть атмосферу безпеки (обіймайте дитину якомога частіше, розмовляйте з нею, приймайте участь в її іграх);
• подивіться разом з дитиною «хороші» фотографії – це дозволить звернутися до приємних образів з минулого, послабить неприємні спогади;
•читайте книжки – оповідання і казки, де описуються сюжети подо- лання страху героями;
•якщо дитина відчуває тривогу або страх, ви можете забезпечити для неї свою спокійну присутність, ненав’язливий фізичний контакт (обійняти, взяти за руку), тепло ( укрити, дати теплий чай). Важливо говорити, що ви – поруч, що все добре, вона у безпеці;
• якщо дитина особливо «не слухається», виявляє надмірну актив- ність, з незрозумілих причин кричить або сміється, – постарайтеся не відповідати агресивно. Можливо, рухова активність допомагає дитині впоратися зі стресом. «Супроводжуйте» її в русі (будьте по- руч), намагаючись поступово знижувати темп. Можна спробувати ввести рамки – запропонувати рухливу гру «за правилами». Або переключити на активність, де є правила (бігати наввипередки, «битися» подушками, м’яти і рвати папір і ін.);
• дайте дитині зрозуміти: ви всерйоз ставитеся до її переживань і ви знали інших дітей, які теж через це пройшли («Я знаю одного сміливого хлопчика, з яким теж таке трапилося»);
• поговоріть з дитиною про ті почуття, яких вона зазнала або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх,гнів, безпорадність. І що ці почуття – нормальні. Розмову про почуття можна супроводжувати малюванням на вільну тему або ліпленням. А потім обговорити – що намальовано, що це означає, яким буде розвиток сюжету, як далі житиме персонаж, як йому допомогти і т.п.;

 

 ДО УВАГИ БАТЬКІВ!

 

 

 

Дистанційне навчання для учнів з особливими освітніми потребами

 

    Започаткований у 2012 році Губернатором області О. Вілкулом проект «Електронна школа» в рамках обласних ініціатив «Електронний регіон», «Новій Дніпропетровщині    - новий освітній стандарт!» набирає обертів.

 

   «Електронна школа» - ресурс, який повністю відповідає принципам сучасної освітнього середовища:

  • розширення доступу до всіх рівнів освіти, 
  • реалізації можливостей її одержання для великої кількості молодих людей,
  • забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами на отримання рівного доступу до освіти,
  • організації навчання на основі застосування особистісно орієнтованих, інформаційно-комунікаційних  методів навчання, з урахуванням  індивідуальних особливостей дитини.

 

 

 

 

АДРЕСА САЙТУ "ЕЛЕКТРОННА ШКОЛА" http://eschool.dnepredu.com/ 

 

Як допомогти дитині приготувати уроки?

 
Батьки, які практично одразу надають дітям повну самостійність у приготуванні уроків, так само не праві, як і ті, які надмірно опікають дітей.

“ Уроки задані тобі, а не мені !”- Таке ставлення батьків викликає у дитини образу на байдужість рідних до важливих для неї шкільних справ. В цьому випадку страждає якість завдань, що виконуються.

“Ну, що НАМ сьогодні задано?” /при цьому розкриваються підручники і зошити/ - Ця позиція батьків формує у дитини безвідповідальність, впевненість, що все буде зроблено гарно і без її власних зусиль.

Що ж потрібно, а що не потрібно робити батькам при спільному приготуванні уроків? Як привчити дитину до виконання домашніх завдань?

1. Перевірте, чи правильно організовано робоче місце дитини? /джерело світла повинно знаходитись попереду і зліва, на столі не повинно бути ніяких зайвих речей/.

2. Уточніть режим дня, розплануйте разом з дитиною час, коли вона сяде за уроки. 
Починати виконувати домашні завдання найкраще через годину – півтори після повернення дитини зі школи, щоб вона змогла відпочити від занять, але ще не втомилась і не встигла стати збудженою від домашніх справ. Якщо дитина відвідує гурток чи лягає спати вдень, то можна сідати за уроки і пізніше. Але в будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір.

3. Розплануйте разом з дитиною послідовність приготування уроків і намагайтесь заздалегідь визначити час, який їй знадобиться для виконання кожного завдання.
Спочатку краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині – це допоможе їй зосередитись і включитись в роботу на емоційному підйомі. Потім – найбільш важке, поки вона ще не втомилася. Творчу роботу /малювання, ліплення, виконання поробок/ краще залишити на кінець занять - їх не слід обмежувати в часі.
Для 7-літньої дитини час безперервної роботи не повинен перевищувати 15-20 хв, до кінця початкової школи він може доходити 30-40 хв. Потім дитині необхідно відпочити 5-10 хв, під час чого бажано зробити рухливі вправи. До початку виконання будь-якого завдання спитайте дитину: «Як ти вважаєш, скільки тобі потрібно часу, щоб виконати завдання? Поставте перед нею годинник і після закінчення роботи обов’язково зверніть увагу дитини на те, скільки часу витрачено. Це сприяє формуванню організованості і “відчуття часу”.

4. Контролюйте разом з дитиною виконання наміченного плану роботи. 
Підвищена відволікаємість природна для молодшого віку. Здолати її дитині повинен допомогти дорослий. Навички роботи, набуті в перші роки навчання, залишаються на все життя. Звичка працювати чітко і організовано допоможе вашій дитині справитись з великими навантаженнями, які чекають її в середній і старшій школі. З самого початку дитина повинна знати, що на робочому місці ПРАЦЮЮТЬ, а граються, малюють, харчуються - в іншому місці. Якщо ви бачите, що дитина катає машинку по зошиту і відчуваєте, що вона втомилася, краще дайте їй додаткову перерву. Не припускайте “ розтягування” завдання за рахунок інших “справ”, які сама для себе знаходить дитина, не виходячи із-за стола. Намагайтесь відділити одне від іншого, і у дитини з часом формується умовний рефлекс - робоче місце буде викликати у нього стан мобілізації і працездатності.

5. Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулась з нездоланними труднощами. 
Не треба підміняти діяльність дитини своєю. Навчання - це праця, яка потребує зусилля і напруги. Дитина повинна вчитися самостійно, вчитись переборювати труднощі. Однак, якщо на даному етапі важкість для нього нездоланна - обов’язково допоможіть! Інакше досвід невдачі може закріпитись і привести до явища, яке психологи називають “вивченою безпорадністю”. Якщо довготривалі зусилля не приводять до успіху, людина перестає вірити в свої сили, стає пасивною і безініциативною. Однак цей випадок /дитина намагається, але не може справитися з завданням/ треба вміти відділяти від ситуацій, коли вона зловживає вашею допомогою і звертається за кожною дрібницею. В цьому випадку Ви можете поставити йому умову: “Я можу відповісти тільки на два /3,4/ твоїх питання. Намагайся виконати завдання сам, а два самих важких питання ми с тобою розберем разом”.

6. Емоційно підтримуйте дитину. 
Школа висуває дитині важливі вимоги, протягом дня вона отримує велике емоційне та інтелектуальне навантаження. Задача дорослого -“бути поруч”, разом з дитиною радіти з її успіхів і хвилюватись за її невдачі і труднощі. Погана оцінка - серйозне покарання для дитини. Якщо Ви бачите, що дитина засмучена, не треба виказувати їй свою невдоволеність. Більше за все їй зараз потрібна Ваша підтримка, розуміння, здатність розділити її почуття

7. Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не примушуйте знову виконувати погано виконану класну роботу.  
Можна запропонувати перевірити її і виправити помилки, але переписувати не треба. Повторне виконання вже зробленого завдання приймається як непотрібне, докучне. Воно відбиває бажання займатися, позбавляє віри в свої сили.

8. Поступово знижуйте ступінь контролю. 
Пряму участь і виконання уроків можна буде замінити своєю присутністю. Потім сидіти поруч з дитиною не протягом виконання нею всього домашнього завдання, а тільки перші кілька хвилин, підходячи до неї на деякий час роботи. Під кінець початкової школи дитина повинна навчитися виконувати домашнє завдання самостійно, показуючи батькам тільки готовий результат.

Незмінним повинні залишитись тільки інтерес і увага до життя Вашого маленького школяра!

 

 

Вимоги до зовнішнього вигляду учнів

 

 

   Адміністрація гімназії звертається до батьків з проханням постійно контролювати виконання учнями вимог щодо зовнішнього вигляду. Ці вимоги співпадають з державною політикою України у цьому питанні. Крім того, дані вимоги допомагають правильному вихованню ділової культури та зменшують відповідні видатки батьків.

   Згідно з Указом Президента України від 02.06.1996 р. № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96р. № 1004 «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти» учень повинен з’являтися до школи у формі, яка є обов’язковою. 

 

Вимоги до зовнішнього вигляду учнів

 


Щоденний одяг для занять (хлопці):

  • для учнів 1-11 класів діловий костюм
  • сорочка біла або однотонна світлого кольору
  • краватка чорна або однотонна стриманого кольору
  • туфлі (не кросівки)

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

  • Легкий светр (гольф) під піджак.
  • Жилет (на сорочку під піджак).

Зміни, які допускаються влітку, при високій температурі:

  • Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без піджака.
  • Літні відкриті туфлі.

Щоденний одяг для занять (дівчата)

  • Для учениць 1-11 класів діловий костюм ( спідниця без розрізів до коліна чорного кольору;  брюки (не джинси та не stretch – модель) чорного кольору .
  • Блуза біла або однотонна світлого кольору (не футболка або майка).
  • Туфлі (без підборів або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки).
  • Колготи тілесного або темного кольору.


Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

  • Легкий светр (гольф) під жакет.
  • Жилет (на блузу під піджак).

Зміни, які допускаються влітку при високій температурі:

  •  Блуза з коротким рукавом (не футболка) без жакета.
  • Літні відкриті туфлі.

Важливо:

  • Шкільна форма має бути бездоганно випрана та випрасувана.
  • Учні 1- 4 класів повинні мати в школі змінне взуття. Воно має бути чистим.
  • Учень повинен мати чисту носову хустинку, гребінець.
  • Учень зобов’язаний слідкувати за чистотою тіла, рук, зубів, носа, вух.
  • У другій половині дня (під час роботи групи подовженого дня) для 1-4 класів дозволяється зміна ділового одягу на одяг довільно спортивного стилю.


Одяг для занять фізичною культурою:

  • Спортивний костюм.
  • Футболка.
  • Кросівки або кеди.
  • Змінні шкарпетки.
  • Стрічка або заколка для довгого волосся.

Доповнення при заняттях взимку на свіжому повітрі:

  • Спортивний капелюх
  • Куртка або додатковий спортивний костюм
  • Рукавички

Категорично не дозволяється:

  • Мати неохайне довге волосся, фарбувати його.
  • Мати довгі нігті або вкривати їх лаком яскравого кольору.
  • Накладати макіяж на обличчя.
  • Носити прикраси (крім пари невеликих сережок для дівчат)
  • Використовувати на території школи значки політичних партій та релігійних конфесій
  • Не допускається вживання нецензурних слів.
  • У школі категорично забороняється палити.

 

 

Десять правил виховання дитини!!!

  1. ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ! Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не карай несправедливо, не відмовляй у своїй довірі, дай дитині привід любити тебе.
  2. ОБЕРІГАЙ СВОЮ ДИТИНУ! Захищай її від фізичних та моральних небезпек навіть тоді, коли доводигься поступатися власними інтересами чи навіть ризикувати власним життям.
  3. БУДЬ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ! Прищепи Їй повагу до традиційних цінностей, сам живи у злагоді з ними, стався до дитини з почуттям відповідальності. Дитині потрібна дружна родина, в якій шанують і люблять старих, підтримують щирі сгосунки з ріднею та друзями. Дитина повинна жити в такій сім’ї, де панує правда, чесність, скромність та гармонія.
  4. ПОГРАЙСЯ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Знайди для неї час, розмовляй із нею, грайся, як це їй подобається, сприймай її забави серйозно. Ознайомся зі світом її уявлень.
  5. ПРАЦЮЙ РАЗОМ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Допомагай дитині, коли вона хоче взяти участь у роботі. Коли дитина вже підростає, привчай її бути учасником усіх господарських справ. Під час дозвілля та канікул дитина повинна теж підтримувати активну діяльність як у школі так і вдома.
  6. ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ. Дитина визнає лише той досвід, який вона впізнала особисто. Твоя власна досвідченість часто буває зайвою для твоєї дитини. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть коли це пов’язано з певним ризиком. Дитина, що її надміру оберігають, дитина, застрахована ві будь-якої небезпеки, часом стає соціальним інвалідом.
  7. ПОКАЖИ ДИТИНІ ПЕРЕВАГУ НА МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ! Батьки повинні розкрити перед дитиною чудові можливості розвитку та утвердження людської особистості відповідно до особистостей кожного. Водночаз дитині слід показати, що будь-яка людина має визнавати й дотримуватися певних меж в своїх вчинках як у родині, так і в колективі, в суспільстві; додержуватися законів і правил співжиття.
  8. ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ ! Батьки зобов’язані слідкувати за поведінкою дитини, скеровувати її так, щоб її вчинки не задавали прикрощів ні їй самій, ні іншим.
  9. СПОДІВАЙСЯ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКОЇ ДУМКИ ЧИ ОЦІНКИ, НА ЯКУ ЗДАТНА ВІДПОВІДНО ДО СТУПЕНЯ ЗРІЛОСТІ ТА ДОСВІДУ! Дитині потрібно час, щоб навчитися орієнтуватися в цьому складному світі. Допомагай їй, як тільки можеш, вимагай від неї власної думки або самостійного висновку лише в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до ступеня свого розвитку та набутого досвіду.
  10. ДАЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗГОДОМ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ! Дитина "живиться" так само, як і дорослі враженнями. Вони дають їй можливість ознайомитися з життям інших людей та з навколишнім світом.

  • Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
  • Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
  • Якщо дитину висміюють , вона стає замкнутою.
  • Якщо дитина росте у докорах, вона вчитъся жити з почуттям вини.
  • Якщо дитина живе в терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.
  • Якщо дитину заохочують, вона вчиться вірити в себе.
  • Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
  • Якщо дитина росте серед чесності, вона вчиться бути справедливою.
  • Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.
  • Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
  • Коли дитина живе в розуміні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 


Безпека дітей в Інтернеті

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих; 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати наркотики; близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як "дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.

З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ "Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. (http://www.mon.gov.ua/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).
  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
  4. Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі (http://www.moral.gov.ua/news/311/).